Не згадуй час де ми були розлучні,
Коли бентежив лютий снігом край,
Коли цвіли в душі мов квіти штучні
Образи на життя. Ти забувай
Тернистий обрій згублених емоцій,
Де сіяла гроза нестримний страх.
І оживало серце із пропорцій.
Лишився в глибині байдужий прах...
Не згадуй час де тріснуте обличчя
Мозаїкою линуло в тунель...
І принципів життевих протиріччя
Тягнули в різні сторони шинель...
Нехай зітреться все в душі куточках,
У них є місце для ласкавих нот.
Я жити буду в сонячних рядочках
Серед небесних квітів, плинних вод...
Не згадуй час де ми були розлучн
© Copyright: Алиция Гадовская, 2008
Свидетельство о публикации №108091503478
Свидетельство о публикации №108091503478
Рецензии