Я над1ю плекаю...
Що наш свiт веселiша,
Що прокiнеться Мати,
Наша Мати – Вкраiна.
Досить люду страждати,
I з сумою блукати,
В закордоння тiкати!
Ви прокiньтеся Ненько,
В зорях – росах раненько
Навкруги подивiться
Прозорливо очами.
Щоб душа стрепенулась,
Щоб прокинулась совiсть,
Щоб пиятство пощезло,
Щоб повiрилось в розум
Щоб усi наши бiди
Стороною ходили
I щоб Вас, моя Ненько,
Як коханку любили.
28.03.94г
Свидетельство о публикации №108091400396