Буденнiсть

Ти надихнути умієш і вбити,
Серце прив'язуєш до сірих стін.
Хочеться дихати, вільною жити,
хочеться інших підняти з колін.
Механізований подих суспільства,
фрази-кліше, ні про що балачки.
Ваша байдужість - найгірше злодійство,
зброя єдина - буденні плітки.
Сонце зійде, розрізаючи хмари,
сонце, ця втомлена вічна зоря.
Зникнуть мої страхітливі примари,
їх поглинає безмежність моя.
Міста каміння розсунеться.
Доля, квітнучи, кличе до світлих вершин.
Ось поступово зникає слід болю,
більше немає для суму причин.


Рецензии
Цікавий вірш про буденність....
Чудово наповнений переживаннями!

Мені сподобався!

Нехай буденність розфарбується святковими фарбами!

З теплом, Юрій.

Прокопенко Юрий   17.11.2011 23:19     Заявить о нарушении