Не знаю, чи ти зрозумів…
Було казковим те прощання.
Не треба суму розставання
І болісних, вразливих слів.
На жаль, ти іншого хотів…
Шалені мрії, сподівання,
Осад гіркий розчарування…
Я вірю – ти кохав, як вмів
Та ледь себе не загубив.
Даремними були плекання
І спроби щастя рятування –
Його Господь не відродив.
К.О.Б.
осень 2008 г.
На жаль
© Copyright: Евгения Задумчивая, 2008
Свидетельство о публикации №108091001758
Свидетельство о публикации №108091001758
Рецензии
