На жаль

Не знаю, чи ти зрозумів…
Було казковим те прощання.
Не треба суму розставання
І болісних, вразливих слів.

На жаль, ти іншого хотів…
Шалені мрії, сподівання,
Осад гіркий розчарування…
Я вірю – ти кохав, як вмів

Та ледь себе не загубив.
Даремними були плекання
І спроби щастя рятування –
Його Господь не відродив.

К.О.Б.

осень 2008 г.


Рецензии