Що з серцем сталось?
плигає, мов незграбне жабеня…
І рідина якась вливає в очі
краплиночками смуток. Навмання
здивований блукаєш по місцях,
які раніше всі були знайомі,
зміст потайний прикметам та словам
ти надаєш – і знакам розділовим.
Вік забуваєш свій – сімнадцята весна
збентежує і відчиняє вікна.
А серце, серце? Вже воно якраз
в якійсь безодні… Очі наче сліпнуть:
ти натикаєшся на вуличний ліхтар -
і над собою потайки смієшся…
Під проливним дощем з похмурих хмар
підхопиш нежить… Ось i стало легше.
Свидетельство о публикации №108090702863
Загадка... Тепер насолоджуюсь...)
Ой, як сподобалось! Особливо це:
*
"підхопиш нежить... Ось і стало легше."
*
Така легкість розуміння, і разом з тим філософія життя-, складається з таких простих речей, якщо зовсім на душі погано... спробуй захворіти... і можливо вилікуєшся...)
*
Дякую, Валентино!)
Елена Ясковец 23.10.2014 01:00 Заявить о нарушении
Спасибо Вам за тёплые слова.
С благодарностью, Валя.
Валентина Яроцкая 23.10.2014 10:36 Заявить о нарушении