Що з серцем сталось?

Що з серцем сталось? Так воно тріпоче,
плигає, мов незграбне жабеня…
І рідина якась вливає в очі
краплиночками смуток. Навмання

здивований блукаєш по місцях,
які раніше всі були знайомі,
зміст потайний прикметам та словам
ти надаєш – і знакам розділовим.

Вік забуваєш свій – сімнадцята весна
збентежує і відчиняє вікна.
А серце, серце? Вже воно якраз
в якійсь безодні… Очі наче сліпнуть:

ти натикаєшся на вуличний ліхтар -
і над собою потайки смієшся…
Під проливним дощем з похмурих хмар
підхопиш нежить… Ось i стало легше.


Рецензии
Чому раніше не знайшла Ваших віршів українською?
Загадка... Тепер насолоджуюсь...)
Ой, як сподобалось! Особливо це:
*
"підхопиш нежить... Ось і стало легше."
*
Така легкість розуміння, і разом з тим філософія життя-, складається з таких простих речей, якщо зовсім на душі погано... спробуй захворіти... і можливо вилікуєшся...)
*
Дякую, Валентино!)

Елена Ясковец   23.10.2014 01:00     Заявить о нарушении
Леночка, на самом деле это всё равно самообман - легче не становится)))
Спасибо Вам за тёплые слова.
С благодарностью, Валя.

Валентина Яроцкая   23.10.2014 10:36   Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.