Прометей

Йому клював печінку хижий крук.
Та біль проймав не так, пекла наруга —
Кував кайдани Прометею друг,
До скелі прибивали руки друга.

Віднехотя, під пильним оком слуг
Зевесових на ймення Влада й Сила
Кував кайдани Прометею друг.
О, як його відтак земля носила!

І серце йому краялось від мук:
— То ж необхідність, зрозумій, не зрада!
Кував і плакав Прометеїв друг.
— Міцніше бий! — то пильнувала Влада.

А Прометей мовчав. І жоден звук
Не зрадив болю гордого титана.
Прикуто. Шкутильга кульгавий друг,
Хоч з примусу, а прикував старанно.

І застогнав Кавказ.
Болюча рана
від дружніх рук...


Рецензии
Да. Влада пильнує. Й всюду вона така.
Дуже сподобалось.

Самобытно, оригинально.
С уважением,
Эд Карт.

Эд Карт   21.10.2008 03:24     Заявить о нарушении
Тішуся, що відкрила, можливо, щось не дуже відоме про Прометея та його друзів. Чекаю наступного візиту, готую щось цікаве.
Щиро Ваша - ЛР.

Леся Романчук   21.10.2008 22:26   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.