Запорожцы пишут... Версия

Запорожцы пишут письмо турецкому султану.
И. Репин.
Ти пиши, Семен, пиши,
Це тобі не Маркуші!
В Маркушах ти був Кравчук,
Тут, на службі – писарчук!
Ну, так от, пиши – султан,
Свиням грязним капітан,
Кажуть, дуже ти багат,
Як дурного дідька сват!
Кажуть, буцім-то – герой,
І течешь, як геморой
По полям своїм і пашням,
Придаєшься, кажуть, шашням –
Маєшь, буцім-то, жінок,
Та не знаєшь, де шинок,
Тобі служать яничари,
Замість кухлів в тебе чари,
Тож, горилку ти не пьєш,
Тільки кров, як воду, льєш
Що твій друг – пикатий лях,
Встромим в с..ку йому цвях!
Бережись, лупатий кінь,
Як горілка в горлі – згинь!
Наші землі не займай,
Краще кухлика тримай,
Щей руками обома,
Бо зведем тебе з ума,
З глузду зъїдеш, з пантелику,
Бо набъєм, як хряку – пику!
Геть з землі нашій тікай,
Краще дурників лякай!
Кажуть, ти для всіх, як тато,
Маєшь дуже гарну хату,
Є там зайвий туалет,
Де ти с….ш свiй щербет,
Бо ;сиш його без міри,
Бо не маєш в серці віри,
Одне слово – басурман,
Суй у с..ку свій фірман,
Бережись, трухлявий лицар,
Є для тебе в нас палиця.
Якщо стёбнем між очей,
Будеш, дядечку, - нічей!
Тож, дивись, пикатий хряк,
Непрополотий будяк,
Як на;дем, як нажмем,
Будеш буцім-то конем!
Тож, бувай здоров, свиня,
Не чеши свій ніс зрання!
Більш писати не з руки –
До зустрічи – козаки!
15.12.05.