“А на том берегу незабудки цветут...”
Два різні береги, дві різні долі,
і перехрестя доль коротка мить.
І погляд твій закохано-невтолений
мені так довго спогадом болить.
І не перепливти. Але так гаряче
тамує спрагу несміливий дотик.
І буде так. Хай буде так аж доти,
допоки не збереться чорна хмара чи
не зійде сонце. Не дивись так ніжно.
Не мов очима вічного. Ніколи...
Нас розведе недоля чи неволя.
Ми – різні береги у моря радості.
Два береги
© Copyright: Леся Романчук, 2008
Свидетельство о публикации №108082202301
Свидетельство о публикации №108082202301
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.