Як слово спеклося

Як слово спеклося -
виймай пережите -
думки запашні
із печі-горловини.
Ножем охрести
та хлібині у спину
внеси лезо добре -
щоб легше ділити
її поміж слухів.
Утвердження віри
у кірці.
М'якуш
має присмак тривоги.
Обскублені скиби,
мов щастя пороги,
де виїлась правда -
там виросли діри,
а сонце засохло
окрайцем надії -
смакує лиш тим,
хто багатий
на зуби.
Кришіте, кидайте
це тіло - на згубу,
хоч псам на дорогу.
Як серце черствіє
життя вигасає
і холодно в скронях
і пусто - пустеля
висмоктує голос.
Та ще не дозрів
заколисаний колос
і крихту тепла
пеленає долоня.
Агонія миті -
народження миті.
Як слово спеклося,
так важко - ділити.

21 Серпня 2008


Рецензии
Гарну хлібину випік, Юрку!
Мо тебе спитати - чому так любиш неіснуюче слово "пережиток"? Тільки не показуй мені словника! Якийсь не той смак має це слово. Може, просто - "пережите"? "впихай лезо добре" - якось мені не дуже добре від "впихай".
де виїлась правда -
там виросли діри, -
цікаве спостереження. І сонце засохло, бідолашне.
Справді - як спеклося, так і їжте, важко - ділити. А часом треба.

Леся Романчук   22.08.2008 16:05     Заявить о нарушении
Дякую Лесю,
Я виправив "впихання".
Ось щось таке крутилося в думках.

Юрий Лазирко   22.08.2008 20:18   Заявить о нарушении