Щоночі снишся мені ти –
Сумний, веселий, загадковий...
До тебе прагну я іти,
Але не можу – терпнуть ноги
Ти посміхаєшся здалека,
До себе маниш серця біль
Ти – неба цар, як той лелека
Ти душу раниш, зверху – сіль
Ти відвертаєшся повільно
Я хочу крикнути – не йди!
Не йди від мене! Я не вільна!
Слова застрягли – лиш пусти...
Ти йдеш в туман, у далечінь
І танеш, наче перший сніг
Я прокидаюсь, бачу тінь
І лиш сліди прозорих ніг.
Кошмар
© Copyright: Св Иванна, 2008
Свидетельство о публикации №108072301395
Свидетельство о публикации №108072301395
Рецензии