Задощило
Я сиджу одна без діла
Я чекаю. Що чекаєш?
Він не прийде... Ти ж це знаєш.
Моросить, і сіре небо
Заглядає сумно в тебе.
Мряка. Холодно. Невтішно.
І, мабуть, це збоку смішно.
Пасмурно. Дерева голі...
Жалібно благаєш долі,
Щоб вона хвилинку щастя
Дарувала, якщо вдасться.
Тихо. Вітер завіває.
Ти чекаєш. Він не знає.
Він чекає також... іншу.
Ти це знаєш... не між іншим.
Мов мерці, стоять тополі.
Хилиться верба у полі.
А по склу біжить сльоза.
Небо плаче. Це гроза.
По калюжам небо лине –
За вікном людина гине.
Плаче чорне вороння.
Ждеш хоч крапельку життя...
Свидетельство о публикации №108072202791
Бык Бодастый 20.08.2008 11:13 Заявить о нарушении
згодна.
але я притримуюсь думки, що правити чужі вірші, які б неграмотні вони не були,... недоречно.
спасибі за рецензію
з повагою,
іванна
Св Иванна 20.08.2008 16:01 Заявить о нарушении