Я часто згадую, коли вночі не спиться,
Що чула від досвідчених людей:
“Хай буде краще у руці синиця,
Ніж в небі голубому журавель”.
Не знала, як спіймати цю пташину,
Та підказала подруга одна:
“Синицю ти спіймаєш за хвилину,
Коли насиплеш трішечки зерна”.
Я завжди звикла слухати поради,
Тому часу не гаяла дарма.
Зробила все як треба, й незабаром
Маленька здобич у руці була.
Роки минали і життя летіло,
Давно моя не стиснута рука.
Створіння це літати, може, вміло,
Та звикло вже, й від мене не тіка.
О, як набридло жити без надії
З синицею малою у руках,
І вже давно немає в небі сірім
У небі у моєму журавля.
Так хочеться побачить, як літає,
Такий прекрасний, як у моїх снах...
Тепер зроблю по-своєму, я знаю,
Не буду більше слухатись порад.
Я напишу записку невеличку
І причеплю на дошці для об’яв:
“Міняю вже приручену синичку
На вільного у небі журавля”.
Журавель у небi
© Copyright: Оксана Макалюк, 2008
Свидетельство о публикации №108071103849
Свидетельство о публикации №108071103849
Рецензии
не знаю чому (хоча здогадуюсь))),але після прочитаного вірша сердцебиття пришвидшилось...ващі творіння стали прикрасою мого самотнього вечору.
дякую вам
Валерий Волковский 17.07.2008 01:54 • Заявить о нарушении
дякую вам
Валерий Волковский 17.07.2008 01:54 • Заявить о нарушении
Рада, що мої вірші допомогли скрасити Вашу самотність. Дякую за щирість. З повагою, Оксана
Оксана Макалюк 17.07.2008 14:15 Заявить о нарушении
Оксана Макалюк 17.07.2008 14:15 Заявить о нарушении