Боже, дай хоч на нiч
хоч на ніч загубитись в тумані,
Проблукати до ранку
у білій молочній імлі,
Боже, дай загорнути
у сніжне холодне мовчання,
Загорнути у тишу
тривоги мої і жалі.
Я одна у пітьмі,
темно-чорній із білим відтінком,
Намагаюсь у холод,
у вітер закутати біль.
Під ногами стежина,
іду я, іду без зупинки,
А туман огортає мене
покривалом своїм.
Біла тиша навкруг,
ліпить грудень свої візерунки,
Мабуть, сонце зійшло,
бо кудись відступила пітьма.
На плечах моїх іній –
туману прощальні цілунки,
А у серці надія,
журби в ньому більше нема.
Свидетельство о публикации №108071103752
Демид Лагуна 11.07.2008 22:22 Заявить о нарушении