Серце надвоje
Одне словечко - гріє, інше - кряче.
В одному серці - зливи, край і вітер.
З одного стуку - іншому боліти.
І як одне - поділиться надвоє,
не чутиме з них жодне перебоїв,
не знатимуть - коли їм зупинити
себе в чужому і своє розбите.
І битимуться аж до спопеління -
палитимуть у спогадах сумління,
чекатимуть, коли вдихнути можна
тремтливу вісточку у дім порожній.
А як вірветься вісточка - то стіни
ні голови не втримають, ні тліну.
Як позбирає біль знемогу з денця,
то сповідь приходитиме до серця.
Одне - приймає в самоти пологи,
а друге молиться за перше Богу.
Хай стелиться в молитві до знемоги -
одна на двох урізнобіч дорога.
Одне сердечко - любить,
в другім
плаче.
10 Липня 2008
Свидетельство о публикации №108071003026
Знову плинний, річечкою, ритм. Отак просто, а дуже щемно.
Шкода ті твої сердечка. Хай моляться одне за друге!
Трішки муляють у загальному плетиві оці рядки:
Як позбирає біль знемогу в дрізках,
то виходитиме словами різко.
Нових сердечок - стук-стук!
Леся Романчук 10.07.2008 22:37 Заявить о нарушении
Спасибі за подаду - вже замінив на плавніше...
Зі серцем,
ЛЮ.
Юрий Лазирко 10.07.2008 22:57 Заявить о нарушении