Ось i скiнчилась казка...
Можливо так на краще
Чому ж болить у грудях
І серцю стало важче
Кожен удар наступний
Дається через силу
Неначе відірвали
Шматочок серцю милий
Холодний вітер зранку
Дублює душі холод
Не грають золотисто
У грудях хміль і солод
Пусті очей зіниці
Широкі мов провалля
І падати так довго
Хай буде це востаннє
Проходять мимо люди
Чужі байдужі злі
І згадується посмішка
Неначе уві сні
По швам тріщить душа
Чи щось що нею зветься
Назовні рветься біль
Невже це все минеться?
Свидетельство о публикации №108070802972