Шипот

Шепіт листя під ногами
Шум води
Наодинці ти з думками
Ти один

Смутне небо тихо плаче... –
Сіра сталь... –
Небо сіре в серце, наче
Гіркий жаль

Голос лісу затихає,
Вітер змовк.
Сумно в очі заглядає
Сірий вовк

Камінь сірий, вкритий мохом,
Манить біль.
Точить думку ненароком
Давня міль.

Гори вкрилися туманом.
Білий сон
Вводить ранок у оману.
Молоком,
Наче снігом, вкриті луки.
Сонце спить.
Простягаєш вгору руки,
Ловиш мить.

Холод лізе сам під шкіру,
Студить кров
І з червоної на сіру
Змінює любов.

АЛЕ:
Волю до тепла чужого
Не зламати,
Силу віри в неможливе
Не здолати.


Рецензии