Шипот
Шум води
Наодинці ти з думками
Ти один
Смутне небо тихо плаче... –
Сіра сталь... –
Небо сіре в серце, наче
Гіркий жаль
Голос лісу затихає,
Вітер змовк.
Сумно в очі заглядає
Сірий вовк
Камінь сірий, вкритий мохом,
Манить біль.
Точить думку ненароком
Давня міль.
Гори вкрилися туманом.
Білий сон
Вводить ранок у оману.
Молоком,
Наче снігом, вкриті луки.
Сонце спить.
Простягаєш вгору руки,
Ловиш мить.
Холод лізе сам під шкіру,
Студить кров
І з червоної на сіру
Змінює любов.
АЛЕ:
Волю до тепла чужого
Не зламати,
Силу віри в неможливе
Не здолати.
Свидетельство о публикации №108070802904