Як дивно: як завжди сама я
Сиджу і думаю. Та сліз немає.
Спокійно й тихо. Хтось співає.
Та сонце світить. Вже сідає.
І у волоссі вітер грає
Не вірила, що так буває,
Коли навколо все зникає –
Все, що гнітить і що тримає
Відходить геть – і вже немає
Останній промінь поринає
В глибини неба, де літає
Мій вільний птах і де палає
Зоря яскрава. Так, буває...
Я думаю. Я вільна – знає
Усе моє життя минає
Заплющу очі й розквітає
Навколо світ, де сліз немає
Де ніч усе брудне ховає
Де я мовчу, а ти смієшся
В твоїх обіймах серце б'ється.
Там, де моэ серце
© Copyright: Св Иванна, 2008
Свидетельство о публикации №108070802898
Свидетельство о публикации №108070802898
Рецензии
Св Іванна, у Вас дійсно мова солов"їна.
Не читається а льється народною піснею.
Те, що я сьогодні прочитала - сподобалось
надзвичайно!!!
З подякою за насолоду,
Тетяна
Татьяна Левицкая 23.10.2008 20:36 • Заявить о нарушении
Не читається а льється народною піснею.
Те, що я сьогодні прочитала - сподобалось
надзвичайно!!!
З подякою за насолоду,
Тетяна
Татьяна Левицкая 23.10.2008 20:36 • Заявить о нарушении
Спасибі за такі теплі слова, Тетяно.
Спасибі, що завітали:)
із вдячністю,
Іванна
Св Иванна 24.10.2008 12:17 Заявить о нарушении
Спасибі, що завітали:)
із вдячністю,
Іванна
Св Иванна 24.10.2008 12:17 Заявить о нарушении