Обiйняли нiжно сутiнки...

Обійняли ніжно сутінки
Цілував ласкаво вечір
Ніч під ковдру попросилася
Тягарем лягла на плечі

Стільники жовтих віконечок
Спокушають, як метеликів,
Стомлені маленькі люди
Метушаться в своїх вуликах

Спокушають один одного
Хтось дрімає на диванчику
І немає на цій пасіці
Місця жодному романтику

Заблукав у мряці буднів
Загубив вогонь таланту
Дивуватися звичайному
Посміхатись на світанку

У калюжі небо надруковано —
Наступили чобітки заможні
Хоч під ноги би дивилися,
Коли вгору не спроможні.


Рецензии