Ой ти, доле моя! Моя доля зрадлива!
Чи до всіх, чи до мене така вередлива?
Що зі мною ти, доле, таке наробила,
Що не можу здійнять догори свої крила?
Я ж торкалась зірок, що на небі яскраві!
Я купалась у сонця далекій заграві!
Я щаслива була у нелегкім цім світі...
Чом не можу, як птаха, у небо злетіти?
І так боляче й гірко, що серце тріпоче...
Чому ж крила мене підіймати не хочуть?
...Я до долі своєї втрачаю довіру.
Бо безкрилий політ - це падіння у прірву...
липень 2008
переліт США - Україна
Доле моя
© Copyright: Анна Корниенко, 2008
Свидетельство о публикации №108070500016
Свидетельство о публикации №108070500016
Рецензии
Аню, коли я писала свій вірш то згадувала:"Чому мені Боже ти крилець не дав, я б землю покинув і в небо злітав".
Дуже гарний у Вас вірш. Дійсно, ми всі сумуємо за крилами і кожен по різному.
Щасливої Вам долі та поетичних крил!!!!!1
Сердечно обіймаю,
Таня
Татьяна Левицкая 21.08.2009 12:56 • Заявить о нарушении
Дуже гарний у Вас вірш. Дійсно, ми всі сумуємо за крилами і кожен по різному.
Щасливої Вам долі та поетичних крил!!!!!1
Сердечно обіймаю,
Таня
Татьяна Левицкая 21.08.2009 12:56 • Заявить о нарушении
А я писала цей вірш в небі - на висоті 12 000 м. І летіла на крилах -
на жаль, не власних... І душа була окрилена, але було так важко на
серці - я залишала хвору доньку з двома малятами на руках...
За побажання - щиро дякую!
І тобі - поетичної наснаги і окрилення,
Аня
Анна Корниенко 21.08.2009 22:20 Заявить о нарушении
на жаль, не власних... І душа була окрилена, але було так важко на
серці - я залишала хвору доньку з двома малятами на руках...
За побажання - щиро дякую!
І тобі - поетичної наснаги і окрилення,
Аня
Анна Корниенко 21.08.2009 22:20 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.