Тiльки серцем

Віддай мене
за муки тіла
смерті.
Змели -
за всі гріхи, що замолив.
Приймай обіт мовчання -
за відвертість,
за чистий лист у білому конверті,
та до приходу сонця -
відболи.
З води -
словесні ріки поміліли
і вийшло море крику
з берегів.
Не вигасає кровообіг
в жилах,
хоч дихає бідою в тім`я
злива
та сиплеться на світ очима
гнів.
Змоловся стук -
аж стали скроні білі,
аж проясніли кроки з тиші геть.
А замість болю -
бився жаль у тілі
здавили світло змієвиці цвілі,
вичавлюючи в муках з тіла
смерть.
Синіло на устах,
коли стікала,
та не давала душу
відвести.
І скільки би не дихав -
тільки мало,
та скільки би не билось
серце з шалу -
без нього не дійдеш
до Бога
Ти.

3 Липня 2008


Рецензии
Юра...
Я вже хвилин десять сиджу - і не знаю, що маю написати. Бо стільки разів уже перемелювала тему твого особливого поетичного дару...
Давай назвемо твою четверту збірку просто й зі смаком - "Геніальне". І цей вірш, може, не перший. але в першій десятці вибраних.
Юрку, ці рядки переживуть тебе.
Кожне слово - продиктоване.
Коли ти встиг? Скільки в тебе тих образів, і не міліють совесні ріки...
Королєва Амазонії в восхіщєніі.

Леся Романчук   04.07.2008 09:16     Заявить о нарушении
Для Королеви Амазонії - висушу море, щоби було по-коліна!
Дякую, Ле`

Юрий Лазирко   06.07.2008 06:47   Заявить о нарушении