Моє життя, як золоте колосся,
Хитало вітром і збивало з ніг.
Не забарилося посивіти волосся,
Нагадуючи, той воєнний сніг.
Літа летіли янголом на крилах,
Барвистий шлях боронував чоло.
Мій рідний край завжди здавався милим,
Але хмаринами чомусь заволокло.
Болить душа, рясніють свіжі рани,
Ланцюг неволі огортає дім.
Стоять похмуро, мовчки, ветерани –
Невже Вогонь не так палахкотів?..
Мое життя
© Copyright: Корнейчук Пётр Ефимович, 2008
Свидетельство о публикации №108062903345
Свидетельство о публикации №108062903345
Рецензии
Петре, дуже сумно та болісно. Але, на жаль, так воно і є. Розумію Ваші сумніви та перестороги. Дай Боже, щоб діти наші були щасливі на своїй землі. Всього найкращого.
З щирою повагою, Тетяна.
Татьяна Бугаева 08.09.2008 15:13 • Заявить о нарушении
З щирою повагою, Тетяна.
Татьяна Бугаева 08.09.2008 15:13 • Заявить о нарушении
У мене вже не перестороги, а відчуття незламності гидоти, котра пограбувала країну, а зараз насміхається над нещастями і злиденністю пересічних громадян. Я уже четвертий раз поспіль за останні шість років лишаюсь роботи представниками старої системи. Причому, показують щоразу на двері усе нахабніше. Залишається надрукувати добірку віршів, яка не дозволить їм знову захопити владу.
Багато пишу, бо вдіяти нічого не можу - Одеса захлинається від засилля кланів. Але вірю в справедливість!
Дякую Вам щиро, вибачто що рідко з"являсь, мене навіть цього позбавили.
З любов"ю П. Корнійчук.
Корнейчук Пётр Ефимович 11.09.2008 22:02 Заявить о нарушении
Багато пишу, бо вдіяти нічого не можу - Одеса захлинається від засилля кланів. Але вірю в справедливість!
Дякую Вам щиро, вибачто що рідко з"являсь, мене навіть цього позбавили.
З любов"ю П. Корнійчук.
Корнейчук Пётр Ефимович 11.09.2008 22:02 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.