Соломiя
Глибина очей сягає небеса,
дві стріли вразливі - брів її стремління,
із промінння сонця сплетена коса,
а вуста палають в пломенях весінніх.
Неземне моє
та Боже сотворіння.
Приспів:
Соломіє, мія-мія -
мріє моя,
серце мліє,
погляд сію
за тобою я.
Соло тліє - пісню гріє,
світить зоря.
Зірка - доля,
Божа воля,
Ти в цю мить - моя.
Поцілунком за усмішку заплачу
та у морі квітів викупаю радість,
хмаровиння недовіри та плачу
розжену над білим від цвітіння садом.
Неземна моя,
богине сонця - Ладо.
Приспів:
Я складу тебе із тисячі пісень
і до ніг твоїх тулитимуться ноти.
Я на крилах ночі намалюю день,
а із рамки щастя гляне наше фото.
Неземна моя,
я повторю усоте.
Приспів:
25 Червня 2008
Свидетельство о публикации №108062503327
Що передати Львову?
Як добре, коли фото - у рамці щастя!
Ніжно - ЛР
Леся Романчук 25.06.2008 22:54 Заявить о нарушении