Неначе смертi плагiат

 "Впадем в руки Господа, а не в руки людей;
       ибо каково величие Его, такова и милость Его".
       СИРАХ 2:18.

       Величие тем и велико, что в период острейшей необходимости востребования явления силы добра, обрывающего времена неведения, самоотверженно уничижается до соразмерности достоинства жаждущих.
       АС

       "Гвалт! Рятуйте,
       хто в Бога вірує".
       Т.Шевченко

       НЕНАЧЕ СМЕРТІ ПЛАГІАТ

Чи не назвати її раєм
тую хатиночку у гаї,
де тебе мати повила?

       Бо тебе ж мати повивала,
       та злую долю проклинала,
       важку нудьгу переливала
       в теє непомічне дитя...

Воно і виросло... нівроку.
Та те, що налляте з півроку,
з малих сирітських первих літ -
не спромоглося дати зліт
людській суттєвості до Бога...

       Так грунтувалася дорога
       творити людський заповіт.

       2

Ото ж, Тарасе, пам"ятаєм,
та теє злеє примічаєм,
що тебе в ідола звели.

Ще й діточкам розповіли,
щоб теж не каялись ніколи !..

Бог за це зло - дав людям школи.

       3

А доля злая не дрімала,
та підлу думку сповивала
й таки спромоглася свого:
       тепер до церкви люде ходять,
       ще й діточок своїх приводять;

хоч Бог св"ященство відмінив.
Та... службу смерті не спинив.

       4
Як зла примара люди ходять...
А поспитати їх: куди,
куди путі земні приводять?
Як вгледіть відповідь в імлі?

       Що ти шукаєш, небораче,
       чи, може, ти навік осліп?
       Невже нічого ти не бачиш,
       чого не втямить навіть й піп?

       Чи, може, серце не болить,
       коли за себе кожен мстить?
       Чи, може, дітки не вмирають
       за батьківскі гріхи важкі?

 Чи, може, війни не вбивають
 за ті слова брехні гіркі?

       5

То, може, доля нас оцуралась?
Чи зла горілка перестаралась?

Чи, може, й справді ми показились:
зреклися Бога й бісу молились ?!!

...То дуже схоже: "спаси нас, бісе",
або - "спасибі"!
       Боже! - як бісер
Ти перед нами Слова розкинув!
...Тільки нас розум...
       давно покинув...

Лишилась тільки одна "наука":
хтивих страждання, сліпості мука...

       Платить держава "науці" гроші
       (і невеликі, й не дуже гожі),
       щоб та "наука" - все розказала,
       все пояснила, все показала...

Щоб научила без Бога править!
(так щоб і біса не дуже славить).

       Щоб сало їсти під шоколадом,
       ще й заїдати "євро-салатом"
       наш гіркуватий Чорнобильский атом.

Хоче! держава мать "очі" й "вуха",
й дари безмежні Святого Духа...

       Та Бог завчасно наклав закляття:
ЗА ГРОШІ КУПИШ - ЛИШЕ ПРОКЛЯТТЯ !!!

       6

То ж й кинув Бог в лиху годину
цю безталанну й злу Вкраїну,
       як ту блудницю, злую жінку,
       шо день ї ніч п"є полин в шинку...

Вже й дітородне лоно згнило...
Та їй, безтямній, і це мило...

       7

Реклами зойк несамовитий:
"Зі СНІДом можна добре жити"(!!!)

       8

Тому й назвали ЇЇ "раєм"
осиротілу вщент У-к-рай-ну...

       Тут жидовня панує краєм
       і мріє весь світ поховати
       у домовину... в євро-хату...

А безталанна тая мати
товклася все життя край хати,
щоб годувать дітей, їх мить,
та й згасла за коротку мить.

       А Божого - не спромоглася
       посіять діточкам в серцях.
       Бо знає і безглуздий лях,
       куди веде жіночий шлях.

       9

Чи не назвать... майбутнє "раєм",
пре-красним та при-ВІЛ-ьним краєм?
       Хоч сенс спасення - в Царстві Бога,
       що вже стоїть біля порога!

Та чи туда н а ш а дорога?...

Навіщо ми таку убогу
та люту долю вибираєм,
що вимираєм цілим краєм ?!

       Чому їмо хліб похоронний,
       А Боже Слово охоронне
       не сяє в нашиїх серцях?

Чому нас кинув Божий страх?

І діти наші - смерті зілля,
страшного розладу свавілля,
взросли, неначе те бадилля,
що неспроможне дати плід...

Невже мовчати про це слід,
щоб поховати навік Бога,
і торувати лиш дорогу
до пекла за колючий дріт ?

Той дріт із терна самолюбства
чи не зведе до самогубства ?

Бо Бог сказав: "Піду війною
проти того, хто терн стіною
поставить між собой й Мною,
щоб Мого голосу не чуть!.."

Ми що - пізнали життя суть?
Чи ми могутніші за Бога?
       Чи ми створили ту дорогу,
       якою всі народи йдуть?

Чи ми самі себе створили,
нещасні дикі черепки ?
       І чого б ЗМІ не говорили,
все в світі, може, навпаки ?

Проте, від віку всім відомо:
"Що сієш, те і будеш жать".
       То чи зреклися ми свідомо
       сіяти Божу благодать ?!

Бо ж навкруги терор та смерть
наповнили всю землю вщерть.
       Невже ми сіяли все це,
       а нині - плід перед лицем?

       10

То й п"ють зі страху до безтями,
несамовито, страшно п"ють...
Щоб всім хутчій до "Євро-ями",
і там журбу свою забуть!

Та й тут... "євро-істория":
- Творец смерті не створював!

       11

Пророче ж слово не дрімало
та добру думку розвивало:
       як хтивих Божим словом бить,
       щоб їх зі смертю розлучить -

бо самостійність їх - примара,
на їх же голову зла кара.

Так дуркуватим став цей світ
за те, що людський заповіт
поставили понад усе...

То ж Пан у пекло їх й несе,
зігнавши у останній гурт...
Ще й кров п"є, наче каракурт,
прискорюючи смерті спурт.

І впав народ в пітьму глибоку...
       Бо те, що у людей високо,
       у Бога - сущая гидота !

Так люде тихо відпадали:
їх путь не вів їх до Життя.
Грубіли серцем, пропадали,
й не думали про каяття.

       12

І час настав, і час прийшов
кінцю своїм шляхом ходити.
       Тож Бог злих покидьків знайшов,
       щоб зло навіки зупинити.

Тому у жовтні і повстали
жиди в сімнадцятому роци
проти Росії, що на боці,
на одрі лежачи, вмирала:

       бо втратила навіки рало,
       що землю під зерно орало...

Зерном були живі слова;
бо - Живий Бог! - є голова
життю і смерті і усьому,
що пребуває в світі цьому.

Була Росія величава...
Проте без Бога - зникла слава.
       Й пішла блудить з Європою,
       бо стала думать ж... жінкою,

як жовч поза печінкою
сприяє життєдайності,
       так жінка в демократії
       пустопорожню братію
       навчить смертельній крайності...

       Аж гулом загуде !

       13

"Чорнобиль" мертвою водою,
неподолимою бідою,
прийшов в свій час, щоб напоїти,
тих, хто не хоче з Богом жити.

       "Чорнобиль" - СНІДу джерело,
       що КІНЦЯ звістку подало !

"Наука" ж зла, "сором"язливо"
брехала "безкоштовно" й хтиво:
 - "технократична", бач, біда,
       "что проісходіт іногда".

"Брехня" чи "ложь" - яка різниця...
"Отрута" й "яд" - кінця "водиця".
       Що ж Україна? - й ця туди !
       напитись мертвої води.

       14

Як онімечились навіки -
то й зникли справжні чоловіки.

       Бо, що для руса добре вщерть,
для німця - край, розруха, смерть.

І навпаки - теж справедливо.

Чи бачать нині наші очі,
що в прірву летимо "смігливо",
бо в серці ж тьма темніше ночі ?..

У Бога день - в тисячу літ.
То ж Він давав поволі зліт,
давав поволі і падіння,
       щоб в с е посіяне насіння
       принесло свій кінцевий плід.

       А сіялось насіння віку:
       сім"я скота, і чоловіка...

       15

Тут про слова сказати можна,
що українська - не спроможна
світ Істини відобразить:

бо слово "мова"- "moveo" латинське,
або французьке "моветон",
в "перекладі" своїм занадто слизьке
й несе в собі не тільки "дурний тон",

й не тільки РУХАТЬ, ВІДДАЛЯТИ,
чи СТРАХАТИ, не тільки ЗБУДЖУВАТИ,
і ЧІПАТЬ, а ще й:
       "вести востаннє в євро-хату",
щоб злим невігласам Життя не дать !

       Це слово з Апокаліпсису вийшло
       пересторогою життя без каяття.
І відвернув Бог цим "духовним дишльом"
рух СМЕРТИ вніз...
       вид Вічного Життя!

Така вже наша глупа ера,
що, позабувши Робесп"єра,
       гострять ножа на свого брата,
       як на того аристократа...

А потім і самі ідуть
під гільйотину...
       В "добрий путь"!

Кохайтеся, безстрашні зомбі,
що, ставши жертвами апломбу,
       ви вже до Бога не йдете...
Тому гіркий полин й п"єте !

Бо слово "коха"- "зверження в могилу"-
нам зрозуміти стало не під силу...

       16

О люде, люде...немовлята!
Чого від Бога ви ждете,
коли майном набили хату,
а шляхом правди не йдете?

Що візьмете у домовину ?
Що явите ви на Суді ?
       Чому не визнали провину
       у ніг єдиного Судді ?

На що надієтеся, люде ?
Куди вас шана-рок веде ?
Без Бога - шлях у пекло люте,
тож до добра не доведе.

Все мре під страшним пресом часу...

Не відкриваючи Лиця,
відкрив Бог шлях страшному Асу-
шлях Астероїду кінця.

І не дивуйтесь: Астероїд -
ім"я Христа Спасителя !

Тож не спасуть нас ті герої,
що проти Вседержителя.

       17

Так крок за кроком плинув час.
І непомітно якось згас
в серцях жевріючий вогонь...

Лиш тхнула смерті злая вонь,
що... - від Життя дає спасення!

       Тому й назвалася "натхнення".

Бо сморід тхне, де нема Бога.
То - "досконалості" дорога:
       бо знають діти, знає мати,
що вмерти - то і є "сконати".

А загадкове слово "до"
звучить в ДЗЮ-ДО і в ТХЕКВАН-ДО
як: "рукотворений удар"!
       Що для невігласів - кошмар!

Коли не вірим в Божу руку,
то терпимо від дурнів муку...

Але ж ми добре всі навчені:
дипломів - тьма, повні кишені!

І любим ми, таки, Вкраїну,
як личить, бач, громадянину.

Пішло це слово від - "громада".
На цьому послизнулась влада:
бо слово... руське ж те: "гром Ада"!
На українській - "Пекла грім"!

 - Невже й це невідомо всім ?!!

       18

Якшо знайдеш, брате, Причину,
тоді досягнеш "мужа" чину:
бо "муж" навчається від Бога,
і то тернистая дорога...

В державі тих доріг нема:
держава - Божая тюрьма,
або ж пекельная плавильня,
наче та вогняная мильня,
       що ржу вогнем знімає Божим,
       то й пишеться: "де-ржава".

Може котрийсь цього не розуміє.

То хай читає, як уміє...

       19

А я хотів допомогти
Божий путь зцілення знайти.

       20

Шукайте ж Бога - не мене.
Тоді вас смерть,
       може, й мине...



       П О С Л Е С Л О В И Е

 "Ибо мы Христово благоухание Богу
в спасаемых и в погибающих:
       Для одних запах смертоносный на
смерть, а для других запах живительный
 на жизнь. И кто способен к сему?
       Ибо мы не повреждаем слова Божия,
как многие, но проповедуем искренно,
как от Бога, пред Богом, во Христе".

       2-е Коринфянам 2:15-17.

       9 Ибо я думаю, что нам, последним посланникам, Бог судил быть как-бы приговоренными к смерти; потому что мы сделались позорищем для мира, для Ангелов и человеков.
       10 Мы безумны Христа ради, а вы мудры во Христе; мы немощны, а вы крепки;
вы в славе, а мы в бесчестии.
       11 Даже доныне терпим голод и жажду, и наготу и побои, и скитаемся,
       12 И трудимся, работая своими руками. Злословят нас, мы благословляем; гонят нас, мы терпим;
       13 Хулят нас, мы молим; мы как сор для мира, как прах, всеми попираемый доныне.
       8 Вы уже пресытились, вы уже обогатились, вы стали царствовать без нас. О, если бы вы и в самом деле царствовали, чтобы и нам с вами царствовать!

       1-е Коринфянам гл.4.

       Итак мы - посланники от имени Христова, и как бы Сам Бог увещевает чрез нас, от имени Христова просим:
       П Р И М И Р И Т Е С Ь  С  Б О Г О М.

       2-е Коринфянам 5:20.