Мні жаль себе та жалю вже не буде
І сонце вже зайшло давно за край.
Воно тепер вчорашній день забуде
І попаде на п’ять хвилин у рай.
У ніжності немає порятунку,
Нема спасіння у твоїх словах.
Я просто б їх закинула у сумку,
Або далеко на високий дах.
Я вже давно не вірю у нещастя
І знаю, що все буде навпаки.
З тобою хочу я відчути щастя,
Нещастя саме прийде навіки.
Тобі я покажу солодкі мрії,
Про обережність я забуду. Тільки вір,
Бо вже давно чужі слова безсилі
І я шукаю нових, світлих хвиль.
Все буде добре, вірю безперечно.
Візьми мене за руку та скажи.
Мене кохали тільки безсердечно,
Мене любили тільки навпаки
Жаль...
© Copyright: София Брусничкина, 2008
Свидетельство о публикации №108061703645
Свидетельство о публикации №108061703645
Рецензии