Коли тебе збирали руки самоти
із пороху, і поту, і питань,
як хрест нести
і як перемогти,
де я була?
Яка ранкова рань
мені вечірньо вичорнила очі?
Не знала, чому серце так тріпоче,
бо падав ти, і не моя рука
утерла із чола краплини крові…
Солоні краплі –
крібле-крабле –
ось
той хтось,
кому розлука не гірка,
схрестив над нами стяги малинові.
Моя молитво, я – твої вуста,
ти – моїм крилам вітер вечоровий.
Де я була?
А там, де самота
збирає ягоди всесвітньої любові.
6. червня 2008
Де я була?
© Copyright: Леся Романчук, 2008
Свидетельство о публикации №108061604070
Свидетельство о публикации №108061604070
Рецензии
Просто фантастичний твір!
Усі респекти ін зе ворлд Тобі,
З любов`ю,
Л.Ю.
Юрий Лазирко 17.06.2008 19:24 • Заявить о нарушении
Усі респекти ін зе ворлд Тобі,
З любов`ю,
Л.Ю.
Юрий Лазирко 17.06.2008 19:24 • Заявить о нарушении