Скрябiн - Молчать

Давай выключим свет и будем молчать
О том, что нельзя словами сказать
Нельзя написать, невозможно сыграть
А только молчать, тихонько молчать…

Давай молчать о том, что девчата
Не могут уснуть, не сумеют спрятать
Давай про нас мы будем просто молчать
Молчать, если хочешь об этом кричать

В комнате мрак, луна в небе скрылась
Как здорово, что ты молчать научилась
О том, что солгать никогда не смогла бы
О том, что меня спросить не решалась

Мы будем с тобою вместе лежать
Лежать, словно снег, водою стекать
Мы будем жадно свои слёзы глотать
А с ними слова, что никак не сказать

Давай помолчу тебе просто на ушко
Холодная стала чайная кружка…
А у нас ещё есть, о чём помолчать
У нас с тобой есть, зачем полежать

Когда свет пробьётся сквозь наши шторы,
Мы снова с тобой начнём разговоры
Пока темнота будет в комнате спать,
Давай с тобой будем просто…


Послушать русскую версию:

«Скрябiн», «Мовчати» 2003 г.
/музыка - С.Гера - А.Кузьменко - А.Пидлужный, О.Зволинский, слова - А.Кузьменко/

Давай виключим світло і будем мовчати
Про то, що не можна словами сказати,
Не можна писати, неможливо зіграти,
А тільки мовчати, тихенько мовчати.

Давай мовчати про то, що дівчати
Не вміють сховати, не можуть спати.
Давай про мене і про тебе мовчати,
Мовчати, аж поки не захочем кричати.

Місяць впав, темно в кімнаті.
Як добре, що ти навчилась мовчати,
Про то, що ніколи не змогла би збрехати.
Про то, що ніколи мені не спитатись.

Ми будем з тобою у ліжку лежати,
Лежати, як сніг - водою стікати.
Ми будемо жадно свої сльози ковтати,
А з ними слова, яких не сказати.

Давай помовчу тобі просто на вушко,
Холодною стала чайова кружка.
А ми ще маєм, про що помовчати...
А ми ще маєм, про що полежати...

Як світло проб'ється через наші штори,
Ми знову з тобою, як всі заговорим.
А поки ще темно є в нашій кімнаті,
Давай з тобою будем просто...