коли ти пішов, гулко грюкнули двері
і протягом зимнім розкрилось вікно,
зі столу зірвались й злетіли папери:
на них - мої вірші. це було давно.
всього лиш хвилина... чи, може, вже вічність?
на серці, напевне, розійдеться шов -
і я зрозуміла, що втратила ніжність,
а з нею й майбутнє - коли ти пішов.
коли ти п1шов
© Copyright: Мирослава Данканич, 2008
Свидетельство о публикации №108060602212
Свидетельство о публикации №108060602212
Рецензии
