зрада

аркуш паперу лежить на столі,
сірі слова, мов сліди олівця,
тридцять рядків і усі - не мені,
тридцять хвилин від початку кінця.
все як завжди: зажевріла зоря,
сонце проміннями грає на скерццо.
все як завжди: тільки я - вже не я,
стрілка годинника встромлена в серце.
тільки з очей поспадала облуда,
нам залишилися туга і осуд.
хтось з-поміж нас нині зветься Іуда -
хтось з нас піде... і не битимо посуд...


Рецензии