Кожен рік я буваю в далекім селі.
Там вклоняюсь я рідній хатині,
Де з сестрою й братами зростали малі
У великій і бідній родині.
Інші люди живуть в ній багато вже літ,
Та вона, мабуть, нас пам'ятає...
Похилився старий, іще батьківський пліт,
А старезна тополя всихає.
І здається, що бачу всю нашу сім'ю:
Онде мама, там - тато з косою...
Все в колишнім убогім і світлім раю
Заросло навкруги дерезою.
Мої рідні так рано покинули світ!
Та за їхні я душі молюся.
А коли забуяв навесні первоцвіт,
Вже зустрілася з ними й матуся...
Постаріла хатина... Колись чепурна,
Ніби вгрузла у землю, сердешна.
...Босоноге дитинство, як пісня журна.
І як світла печаль безкінечна...
вересень, 2007
Рiдна хата
© Copyright: Анна Корниенко, 2008
Свидетельство о публикации №108052300526
Свидетельство о публикации №108052300526
Рецензии
Анічко, дуже щемно. Хапає за серце й щемить. За кожною такою хатиною чиєсь минуле життя, тому так журливо та болісно.
Співчуваю та захоплююся Вашим вмінням донести до читача самі глибинні
образи.
Сердечно обнімаю,
Таня
Татьяна Левицкая 18.08.2009 23:18 • Заявить о нарушении
Співчуваю та захоплююся Вашим вмінням донести до читача самі глибинні
образи.
Сердечно обнімаю,
Таня
Татьяна Левицкая 18.08.2009 23:18 • Заявить о нарушении
Дякую, моя люба!
Вчора було сторіччя з дня народження мого батька. Планувала поїхати до
нього на могилку, та інші справи не пустили... Але виберусь...
І на нашу хатину подивлюсь, адже одна я залишилася з тих, хто жив там...
З ніжністю і вдячністю за розуміння,
Аня
Анна Корниенко 19.08.2009 20:45 Заявить о нарушении
Вчора було сторіччя з дня народження мого батька. Планувала поїхати до
нього на могилку, та інші справи не пустили... Але виберусь...
І на нашу хатину подивлюсь, адже одна я залишилася з тих, хто жив там...
З ніжністю і вдячністю за розуміння,
Аня
Анна Корниенко 19.08.2009 20:45 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.