Безталанний
Чужинцю, знову в небуття не шли своїх пісень!
Тобі немає вороття-згубив ти свій талан
І не врятує вже тебе ні "Тора", ні "Коран".
Що в серці мав, те - розгубив, і не знайти твій скарб.
Як шрам глибокий у душі залишився, як карб,
На дріб"язковість метушні ти долю розміняв
Те зрозумівши, мозок твій лиш морок обійняв...
То йди ж, блукай у нетрі ті - самотні і сумні!....
Полиньу вир..і там сховай ридання голосні!...
лютий 2004
Свидетельство о публикации №108052304190