Хрест у рамі, шиба плаче
і душа скидає цвіт -
із очей, мов з Аппалачі,
сходить днем холодний світ.
Стукай, серце - Бог почує,
розбивай об небо біль.
Алілую - "Алілуя!",
та у сон збираю сіль.
Підіймуся вище долі,
лискавицею впаду
там, де вітер котить полем
спілим рунам на біду.
Далі стежкою збіжуся,
під порогом на уклін,
стану щастям на обрусі
притулюсь до рідних стін.
І нехай - цей хрест у рамі,
стіни плачу - видно крізь,
і життя - пташиний гамір,
а "люблю" - піднятий кріс.
Стукай, серце - Бог почує,
розбивай об небо біль.
Алілую - "Алілуя!",
та у сон збираю сіль.
20 Травня 2008
Крiзь вiкно
© Copyright: Юрий Лазирко, 2008
Свидетельство о публикации №108052003423
Свидетельство о публикации №108052003423
Рецензии