Суiцидне

"Ау!" - аудієнція іде у Бога,
де пасма брів насуплені у хмар похмурих.
Віддушина душі - ціна за стін облогу
життя. Прожите - жадібне же-тем під муром.
Та браму настіж куля відчиняє - дура.

Лиш плюскіт звуку, попіл з попелюшки потім
вітрами рознесеться, наче сніг розтане.
Беру за бари барабан, в холоднім поті
перебуває "клац" і в капсуль б`є. Так плавно,
в пустелі вічності - думки, мов каравани

зникають під покрову крові - скоро крихи
фотонів світла визбирає зору сила
і стане нетерпиме серце, стане тихо,
не чутиму карді-ударів дзвона - била,
та чи візьмуть мене на крилах чи на вила -

аби не в землю.

19 Травня 2008


Рецензии
Щось так цинічно, але, хай йому грець, так гарно.
Побродила я тут у Вас, Юрію, сподобалось дуже. В ваших віршах немає солодко-(забула слово) туману, який заважає бачити реальність. Це дуже-дуже гарно, бо в україномовних віршах рідко буває таке, як у Вас, щоб чітко, коротко, ясно.

Вибачайте за помилки,
З тепом,
Анастасія.

Мельник Анастасия   11.06.2008 16:59     Заявить о нарушении
Дякую Анастасіє,
Українська мова нічим не гірша за яку-небудь.
Навпаки має певні перевеги над іншими братніми мовами у милозвучності.
Просто я ще не є на достатньому рівні, щоби це показати у своїх віршах.
Помилки - ми всі робимо, головне - спілкування.
Творчої наснаги Вам,
Л.Ю.

Юрий Лазирко   14.06.2008 01:07   Заявить о нарушении