Замiсть снiв

Синій сум симфоній симінорних,
сивий сніг на сизому вікні.
і гримить мажор машин невтомних,
знов танцюють дивні тіні на стіні.
 
І киплять, аж булькають години,
час здурів, побіг у хибний бік.
всі думки згорнулися в пружини.
Це вже льодостав, а не потік.
 
Я боюся думати про завтра,
згадувать про вчора, про тепер,
бо повісився із сорому та страху
мойого життя невдаха-режисер.
 
Все здалося марним, невагомим,
мов торішній, зморщений листок.
За плечима стала тьотя-втома,
намотала із моїх проблем клубок.
 
Хай прикотиться це чарівний клубочок
до моїх холодних, змерзлих ніг.
Свій я хочу віднайти куточок,
влізти в теплий сонячний барліг.
 
Хай насняться лосі в мокасинах,
і дерева там співатимуть пісні.
Я, щаслива, на думках-пружинах,
там літатиму й стрибатиму вві сні.


Рецензии
Гарно. Образно. Чуттєво. Приємно читати цікаві думки у гарному обрамленні))

P.S. Ще одна одній почитаємо, правда? Вчитимемось у одній групі, мабуть - нас, русистів, мало))

Диана Осадчая   29.07.2008 20:55     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.