Опальний день

Йде день - хоч на руках його носи,
хоч роздавай кульбаби парасолі
та задирай, де стигне рай - носи
за долі всі розгадані паролі.

Сьогодні сонце в оплесках на біс,
в моїй замоленій до сліз молитві.
І я впускаю небо під укіс -
і кошу хмари, наче поле - битва.

Віднині світ в долонях, ніби птах,
тремтить від щастя - певності злетіти.
І я збираю світло на устах,
та віднімаю право відніміти,

бо повен віри аж по вінця вен,
бо чую янгольску з-за хмар трембіту.
В такий опальний перед Богом день
не гріх і заживо в собі згоріти.

14 Травня 2008


Рецензии
Збираю світло на вустах і віднімаю право відніміти.
Збирай світло і віднімій, пліз!

Леся Романчук   18.06.2008 19:43     Заявить о нарушении
Вже віднімів, бо назбирав ;)

Юрий Лазирко   19.06.2008 20:57   Заявить о нарушении