Хай тепер вона сумує за мною,
Захоплена мороком і іншою дивною грою.
Хай тепер вона сама вирішує –
Читати чи не читати мої вірші.
Бо світ завеликий. І всім цікавіше з іншими.
Так само і ця ситуація не є виключенням.
А я, спокійна і врівноважена (і все в такому ж дусі),
Йду собі життям, знаходячи нових друзів.
Бо спілкування – це лабіринт: стіна, стіна, стіна
І тільки потім вже світло… Але хай тепер вона…
Хай тепер вона
© Copyright: Ришка Палкина, 2008
Свидетельство о публикации №108051204712
Свидетельство о публикации №108051204712
Рецензии