Сталось це випадково...
Мала коси шовкові
кохана дівчина -
єдина,
єдина...
Така чиста і мила...
І серця їх горіли
полумяним вогнем -
день за днем,
день за днем...
Ті бездоннії очі...
У серпневії ночі
тихо падали зорі
прозорі,
прозорі...
Час летів незабутній,
усміхалось майбутнє...
Їм здавалось тоді -
назавжди,
назавжди...
Моря синього шепіт,
журавлів сумний клекіт.
Запалав небокрай...
Прощавай,
прощавай...
На життєвому полі
розійшлися їх долі.
Не повернеш назад
зорепад.
Зорепад...
10 січня 2008 р.
Кіллін, Техас
Зорепад
© Copyright: Анна Корниенко, 2008
Свидетельство о публикации №108051202846
Свидетельство о публикации №108051202846
Рецензии
Не повернути зорепаду,
моя кохана, ладо.
Та ніч прийде іще.
Я стану в ній дощем.
:)
Юрий Лазирко 14.06.2008 01:18 • Заявить о нарушении
моя кохана, ладо.
Та ніч прийде іще.
Я стану в ній дощем.
:)
Юрий Лазирко 14.06.2008 01:18 • Заявить о нарушении
А я б стерпіла муку,
щоб повернути мить...
Забула б я розлуку...
Душа моя болить...
Ти - дощ, і сніг, і вітер,
а може,ти - вогонь?
Чому на серці гірко?
Я можу все стерпіти,
Аби мені, як зірка,
упав ти до долонь...
Цей експромт, можливо, не дуже вдалий, але щирий.
Анна :)
Анна Корниенко 14.06.2008 04:45 Заявить о нарушении
щоб повернути мить...
Забула б я розлуку...
Душа моя болить...
Ти - дощ, і сніг, і вітер,
а може,ти - вогонь?
Чому на серці гірко?
Я можу все стерпіти,
Аби мені, як зірка,
упав ти до долонь...
Цей експромт, можливо, не дуже вдалий, але щирий.
Анна :)
Анна Корниенко 14.06.2008 04:45 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.