Мені не терпиться оновитися,
Спрага замучила душу.
В криницю життя опуститися,
Я з неї напитися мушу.
Пройти в житті хочу дуже,
Напевно не знаючи броду.
З тобою пройти мій друже,
З тобою вогонь і воду.
Не бачу я іншого шляху,
Не бачу, іншу дорогу.
За тебе піду на плаху,
За тобою полину до Бога.
І нехай в житті важко буде,
Я не шукатиму шляху легкого.
Хай біда про обох нас забуде,
Доля хай, не обійде нікого.
Я не хочу блукати в тумані,
В душі затаївши злість.
Хай в душі загояться рани,
Нехай серце туга не їсть.
Я з тобою завжди хочу бути,
Кожному дню радіти.
Нехай Бог дасть тобі здоров’я,
Хай щасливими будуть діти.
Мен не терпиться...
© Copyright: Наталия Ковальская, 2008
Свидетельство о публикации №108050803635
Свидетельство о публикации №108050803635
Рецензии
