В серцi небувала тиша

Панує в серці небувала тиша,
Сліпуче сонце очі забиває,
Вітер легенько листячко колише,
Відкриті навстіж двері зачиняє.

І я сиджу на одинці з думками,
Перебираючи події із життя,
Були в житті комедії і драми,
І по минулому в житті є каяття.

Багато що в житті зробила я не так,
Але минулого уже не повернути,
Не виправити вже минулого ніяк,
Тепер лиш хочу я про все забути.

Та в пам’ять вкарбувалися ті миті,
Коли мене нізащо проклинали,
І кісточки мої по черзі перемиті,
Щоденно знову гряззю обливали.

Душа моя загартувалась злом,
Закам’ яніла і стала простіша,
Сліпуче сонце забиває у вікно,
Панує в серці небувала тиша.


Рецензии