темно стало, темно...
земля чорніє, а тобі приємно.
давно чекаєш темноти?
і прямо йдучи до мети
стає все холодніше,
холдніше і темніше,
чекаєш ти той день.
тепло тікаючи лишень
окирива тебе туманом,
і бачиш ти яким обманом
тебе оковує життя...
нехай попаде в забуття!
вона тобі це обіцяла
в цей день тебе розчарувала,
а він на рік лишень один.
і будеш знов чекать стільки годин...
немає пекла, обманули,
а жили злістю огорнулись...
Я ПОДАРУЮ СОБІ САМ!!!!!
І БУДЕ ПЕКЛО, БУДЕ! а вам...
а вам замерзнути до ранку,
бо довго ще чакать світанку!
Подаруй менi...
© Copyright: Николай Яницкий, 2008
Свидетельство о публикации №108050202132
Свидетельство о публикации №108050202132
Рецензии