Зима. Самотня, кажуть, ця дивна роза.
Сама вплітає стрічки собі у коси
вона. І сподівається на кохання.
Одна - чудовий привіт є для страждання.
Не те. Щоразу це їй здається знову.
Проте усі щось кажуть про спільну мову.
Знайти ії здається вже неможливим.
Куди? Піти, щоб стати на мить щасливим.
В будинку напроти троянда сумує сама. Я вкотре на неї дивлюся із свого вікна. Троянда прекрасна тому що ОДНА.Дивлюся на неї і холодно, наче зима.
......
Дякую за образ. :-)
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.