кукла для вуду русский автоперевод

Луна ль в полнолуньи?
Иль снег первоснежит?
А может, любовь на пороге безумном?...
И я забываю –
Забыть присягаю.
Присыпано снегом,
Стечёт со водицей…
Колдуешь во сне,
Как в чуднОм поединке
Уже и не лИца,
Да уж и не звуки
Ни памяти уст
Ни касания болью.
Колдуешь во сне
Как невЕда-неволя
И ходят тенЯми попы-ворожбиты
И иглами жалят
Живец отживают
Что-бЫ не осталось,
Стекло со водицей
Со шпилькою в сердце
С лицом на фарфоре…
Да прочь! Уж скорей бы!
Я – кукла для Вуду,
Себе сам невольник –
Себя вызволитель.
И пОлна луна
Спервоснежило снегом
Безумство толчётся в пороге ЛюбОви,
Ступает в протёрплые лунки…
И вьюжит…

***

Чи то повен місяць?
Чи то перший сніг?
Чи, може, кохання стає на поріг
своєго безумства
І я забуваю -
бо мушу забути.
Присипано снігом
й пішло за водою...
Ворожиш у сні,
В чудернацькім двобої.
І вже ні обличчя,
а вже й ані звуку,
ні пам’яті вуст
ані доторку болю.
Ворожиш у сні -
чудернацька неволя
і ходять круг тебе ченці-ворожбити
і голки штрикають
де ще щось живого
від тебе лишилось
і йде за водою
із шпильками в грудях
з печальним обличчям на порцеляні...
Та йди вже скоріше!
Я - лялька для вуду ,
Собі сам невільник -
себе визволитель;
І це повен місяць,
і це перший сніг,
і це - божевілля з порога любови
ступає по терплому сліду...
Хуртелить...
       Мюнхен,93