Скарги опудала

Не знаю, що в мені не так,
Та між розлогих крон,
Я на городі, мов вітряк
Відлякую ворон.

Невже насправді я страшне,
Як кажуть всі, мабуть…
Чому ж тоді усі мене
Опудалом зовуть?

Чи може все за мій «прикид»,
Обноски і баняк,
У одязі такому вид,
Не кращий мав би всяк.

Вдень і вночі я тут стою,
І мокну на дощі,
Летять на голову мою
І мухи, і хрущі…

Чому ж бояться всі пташки,
Мов привида, мене,
Ви придивіться лиш, дружки,
Я добре і смішне.

Люблю і зорі, і траву,
В душі ж бо мрійник я,
Я з вами серцем оживу,
Та доленька моя

Стоять на грядках, мов вітряк,
Щоб зберегти врожай,
На всих наводить переляк:
«Гай, гай, мерщій тікай!»
       2000


Рецензии
Доброе и милое чучело! И миссия у него важная!
Главное, чтобы его с хозяином не перепутать;))

Кобинец Маргарита   07.07.2021 06:57     Заявить о нарушении
Спасибо, Маргариточка, главное, не перепутать:)
Улыбаюсь тебе))))

Тайный Альков   21.07.2021 07:50   Заявить о нарушении
На это произведение написано 11 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.