Мрiйливе

У замріяний ранок закохався світанок:
Золотистим промінням засіває блакить.
Зорепад вересневий залишає на спадок
Почуття насолоди і росою бринить.

Розмаїттям осіннім різнобарвного листя,
Наче ковдрою вкрило вже похмурі гаї;
Розкидались у небі вирієві намиста:
На дорогу далеку, у затишні краї.

Зачарована доля надуває вітрила:
Десь за обрій до сонця – запалити вогні!
Там початок кохання, там усмішка щаслива
Починає мандрівку на простори земні.


Рецензии
Нехай ця усмішка домандрує до кожного...
Вірш - наче пісня, навіть мелодія відчувається,
Дякую, п.Петре,
З весною,
Л.Ю :)

Юрий Лазирко   03.04.2008 03:02     Заявить о нарушении
Щиро вдячний Вам, Юрію, за зворушливі слова.
Хай щастить!

З повагою,
К.П.Ю.:)

Корнейчук Пётр Ефимович   03.04.2008 14:14   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.