Коли мене невпізнана утома
Настигне, наче в хащах хижий звір,
І не знайде притулку серце вдома –
Зблідніють щоки й засумує зір...
І похапцем закриють “друзі” двері,
Упевнені в інакшості моїй...
Плекання їх – магічний центр оселі –
І стеля равлика це сьогодення в нім...
Покличе путь долати вільний вітер,
Мов травень всміхнений – мій Дух і мій Отець.
Відлунням зойку знов розсію бісер
Блукань, затьмарених облудою сердець.
Обізнаність живе на уздоріжжі,
Бо майбуття стискає звідусіль.
Безпека не в нудьзі і не в побожжі –
В ділах щочасних, що влучають в ціль.
Краплинка часу... знов зоря зірветься
Сльозою з неба кришталевих хмар.
Жаданням знань струмочок сил проснеться –
Початку і кінця безцінний дар.
ДАР
© Copyright: Татьяна Кулагина Кузнецова, 2008
Свидетельство о публикации №108031000576
Свидетельство о публикации №108031000576
Рецензии
о, как я люблю твой язык! такая мелодия... что и речь понимать уже не обязательно... но все же и слова западают. краплинка, хмара, звир...
Фалалеева Татьяна 12.03.2008 02:54 • Заявить о нарушении
Фалалеева Татьяна 12.03.2008 02:54 • Заявить о нарушении
Спасибо, Танечка. Давно мы не виделись.
Украинский не мой, просто решила попробовать себя.)))
В нем есть некая патетичность, она для философской поэзии в самый раз.
Татьяна Кулагина Кузнецова 12.03.2008 02:58 Заявить о нарушении
Украинский не мой, просто решила попробовать себя.)))
В нем есть некая патетичность, она для философской поэзии в самый раз.
Татьяна Кулагина Кузнецова 12.03.2008 02:58 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.