Сусiдка

Душе моя, всеблагая Сусідко,
чому так рідко у сад цей заходиш?
Чому толочиш ковил вечорами?
Може між нами стіна пролягла
із дзеркал?
Душе, з яких ще лекал
долю мою ти кроїтимеш нині?
Глині давно не байдужі ті руки,
що на столи
її знову поклали...
Звуки прокльонів, плачу
та розпуки -
знов в шамовинні
гончарного кругa...

©2008 Автор: Інґвар Олафсон


Рецензии
А мені нагадало Франка:
"Земле, моя всеплодющая мати...":-)
То твою долю значить кроїть душа. Чия? І навіщо?Що збираєшся пошити з того? Чи вона кроїть, вона і пошиє?
І взагалі, що за розпач, 'Лавсон?
Не пишеш, не перевідуєш друзів. Що так перекроїло тебе, що залишився лише смайлик?

Люблю love song і хайки пломінь
Журюся тим, що у краї
нордичнім тиша, була повінь
плачу, розпуки, самоти...

Хейли Грепс   02.04.2008 16:09     Заявить о нарушении
Де ти бачиш розпач!? Неуважно читаєш, любий друже :) Я ніколи не ототожнюю себе з ліричними героями своїх текстів, як врешті і з текстами. Вони самі по собі, я сам по собі.

В житті я - легковажний, веселий і сумний одночасно, пияк і гуляк :)))

Ингвар Олафсон   03.04.2008 10:58   Заявить о нарушении
Веселий і сумний одночасно? Ми-и-илий...
А я ось себе ототожнюю з усіма: і ліричними, і героями, і навіть з...тобою, чаркодує :-)
Брехун ти, це я точно знаю. Але більшої дурисвітки, ніж я, тобі все одно не знайти.

Хейли Грепс   03.04.2008 16:47   Заявить о нарушении
Не боїшся заблукати в ототожненнях?
:)))

Ингвар Олафсон   03.04.2008 23:43   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.