ДУША
Або ж сестрицею до єдиної розмови з собою
завжди відверта,
мовчазна не-сяжна.
Вигадана
у сні роду
при небесних світлах,
при волі пташиній,
при звабі обрію
і шепоті вен
Жоно на мить -
незрадлива від брунечки аж до плоду -
ціле життя.
І все життя -
подорожня прочанка
у верем’ї перевтілень,
аж до самого останнього долу,
аж до самого останнього неба.
Бранка плоті,
або ж ув очах - свічкою в храмі,
вітером волі -
у пісні,
пучкою соли
у щоденній хлібній толоці.
Пронизує всеньке ім’я творіння
тремтливою павутинкою
суті.
Свидетельство о публикации №108022402563
Иван Славко 04.03.2008 18:11 Заявить о нарушении
Перевтілень -вірно, пятірка!
Але як же з Вашим стилем та фонематикою. У Вас з фонематики яка оцінка?
Хейли Грепс 04.03.2008 18:14 Заявить о нарушении
Ось було колись наприкінці 80-х, одна поважна філологіня від КГБ переконувала мене, що орфоепіка у мене не українська. А я слукав її дуже правильну радянську-українську - і вона мені, мов терпугом по вухах.
Иван Славко 05.03.2008 11:55 Заявить о нарушении
є ж добродії коректори...
Иван Славко 05.03.2008 11:56 Заявить о нарушении