Сплюшко

Хто мостИться біля вушка,
Сонце як сідає?
З-під подушки гномик Сплюшко
Тихо виповзає!

Цілий день він там дрімає,
Наче совенятко.
По ночах усе гуляє,
Як засне дитятко.

Розкидає пух біленький,
Той сніжком кружляє,
І кімнату всю пухкеньким
Шаром укриває.

І ось тут враз оживають
Забавки, малята,
У сніжки з тим гномом грають,
Дістають санчата...

До світанку ці дивини!
Та коли світає,
Гном бере чарівний віник
І той пух змітає.


Рецензии
Какое хорошее стихотворение! Действительно детское: теплое и сказочное. Когда я была маленькой, моя бабушка пела мне по-украински, наверное еще и поэтому оно напомнило мне детство :)

Ольга Ноздрякова   19.02.2008 16:47     Заявить о нарушении
Спасибо, Ольга!
Рада, что стих вызвал приятные воспоминания.
С уважением,

Тамара Борисовна Маршалова   19.02.2008 22:34   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.