Останній сніг лежить вже на пригорках
А сонце грає, не пече;
Не жмуться люди вже в своїх коморках
Та шуба вже не давить на плечe.
Ще вчора ти стояла серед ночі –
Із бездни неба тихо падав сніг.
Кудись, крізь ніч, дивились твої очі
Той сніг нас вдвох з тобою застиг.
Завмерло все – і час, життя, і місто
І тільки серед ночі падав сніг.
Одяг тебе він у своє намисто,
Укрив сріблом із голови до ніг.
Нажаль, у світі все не вічно
І сніг ростає той колись,
Та ще зустрінемось ми нічно –
Бодай поет не помиливсь.
Останнiй снiг
© Copyright: Михаил Мурашкин, 2008
Свидетельство о публикации №108020504657
Свидетельство о публикации №108020504657
Рецензии
