Кохаю

Зриваюся шепотом я, як породиста сука
Зривається лаєм… глумливо скавчить, як Муму.
Твій подих, твій шепіт, - то радість для мене чи мука?
Кохаю? Вагаюсь... напевно... ніяк не збагну.
Твій погляд, як небо, на стільки ж самотній, прозорий.
Твій дотик, як хмари, - чаруючий, ніжний, легкий.
Давай позбираємо в небі загострені зорі
На щастя, на долю... розірвемо біль на шматки...
Кохаю... напевно... вагання за пазуху чорту,
Нехай розіграє для інших жахливе життя,
Блукаючи тихо, навпомацки, в жалісних ортах...
Кохаю без тями... зриваюся шепотом я.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →