Давай! ди вперед м й друг!
Ломай, кроши своє життя...
А потім - тихо спочивай
На лавці небуття...
Вони усі стоять -
Ти Йди!
Мовчати - знаю ти не вміеш,
Тож, і не стримуйся,
Годуй свій мозок -
Вчинками істот,
Не силуйся.
Свидетельство о публикации №108012503916